Магістратура і філософія
17/05/2018
Тиждень факультету «Жіноче служіння» в УБТС
05/06/2018

Ігор Бандура розповів про потреби церковного служіння і розвиток богословської освіти

«Перед євангельсько-баптистським братством сьогодні стоїть завдання – зберегти найкраще з минулого і скористатися можливостями для служіння в нових умовах», – на цьому наголошує  Ігор Бандура, перший заступник голови ВСЦ ЄХБ.

Цієї весни в Українській баптистській семінарії вперше викладав Ігор Бандура, пастор з великим досвідом викладання «Пасторського богослов’я» у християнських вузах. Служитель навчався в Ірландському баптистському коледжі у Великобританії і Одеській богословській семінарії. Також має музичну освіту за фахом «оркестрант симфонічного оркестру» і «викладач музики по класу скрипки». У Союзі церков ЄХБ Ігор Олексійович очолює сферу міжнародних відносин, тобто співпрацю з іншими баптистськими союзами Європи і світу. З-поміж іншого опікується розвитком пасторського служіння за допомогою щорічних конференцій та безпосередньої роботи пасторського комітету і комітету церковного розвитку.

Ігоре Олексійовичу, у чому бачите потреби церковного служіння в Україні?

– Моє глибоке переконання у тому, що життя церков багато в чому залежить від якості пасторського служіння. Аналізуючи стан церков України, бачу велику потребу у розвитку пасторського служіння. Нам необхідно вкладати у пасторів, особливо у молоде покоління. Необхідно допомагати пасторам, перед яким стоїть завдання: зберегти найкраще з минулого і скористатися можливостями для служіння в нових умовах.

Також треба не забувати про потреби церков на Сході України. Упродовж останніх трьох років ми намагаємося постійно надавати допомогу помісним церквам, які опинилися на території конфлікту. Хоча вони відрізані від нас, і, за так званими законами самопроголошених республік, зобов’язані пройти процес повної перереєстрації. Однак за формою і змістом вони є частиною українського братства ЄХБ. Ми намагаємося щомісяця підтримувати місцевих служителів та надавати регулярну гуманітарну допомогу першої необхідності церквам: їжу, одяг, медикаменти, вугілля, дрова, електрообігрівачі та багато іншого. Саме для цього канцелярія Союзу акумулює кошти, залучає міжнародних партнерів до співпраці, і як результат – десятки тон вантажів з Божою допомогою дійшли до тисячі людей, що живуть на Сході.

 

Як ви охарактеризуєте християнську освіту серед служителів і членів церков?

– Поняття християнської освіти доволі широке, адже вона бере початок у недільній школі і продовжується через малі групи, семінари, церковні конференції, тощо. Та коли мова йде про системне навчання в освітніх закладах, тут спостерігається достатня завантаженість студентами. Оскільки здобута теологічна освіта не дає можливості працевлаштування й отримання прибутків, бажання вчитися свідчить про вибір на користь служіння і духовного зростання, адже в цьому є наша особиста зацікавленість, жертовність і посвята. Зауважу: на жаль, багато християн обирають початковий рівень християнської освіти, тобто сертифікатні програми без рівня бакалавра. Було б добре, щоб баптисти глибоко вивчали теологію, мови оригіналу Біблії тощо. У такий спосіб ми могли б мати своїх перекладачів, науковців, могли б розвивати богослів’я в українському середовищі.

Також ми дедалі частіше повертаємося до поняття християнського університету. Тут є позитивний приклад Українського католицького університету. Були спроби діяльності київського, одеського, донецького християнських університетів, але не було відповідного фахового наповнення. Гадаю, зараз ми значно ближче стали до цієї мети. Адже маємо більше кваліфікованих кадрів. Звісно, університет – це не семінарія і не коледж, та за допомогою залучення необхідних програмам і у співпраці з викладачами університет може дати потужну якісну освіту в Україні.

  • Яким буде ваше побажання для студентів УБТС?

Не бійтеся робити те, що Бог хоче виконати через вас у часи змін. Реагуйте на сучасні виклики. Моє прагнення, щоб нове покоління служителів формувалося в нових умовах із незмінним Євангелієм і керівництвом Святого Духа. Бажаю вам, дорогі студенти, відкритості і відваги, та водночас покори і смирення у серці, щоб ви могли служити краще, ніж раніше, любили церкву і людей, які потребують вашого служіння.

Спілкувалась Іванна Попудник, УБТС