Авторитетний лідер – який він?
30/05/2017
Про магістрів UBTS
06/06/2017

УБТС продовжує місію у Непалі

Бог відкриває нові можливості проповідувати Євангеліє «до краю землі», зокрема у Непалі. Вже не вперше студенти УБТС звершують короткострокову місію у цю країну. А зараз туди поїхала наша студентка-першокурсниця курсу факультету «Зовнішня місія», Гловацька Зоряна. Її першими враженнями, деталями побуту, нюансами служіння ділимось з вами.

«Я подолала відстань у  5550 км, перший переліт та перший справжній практичний досвід життя там, де моя нога раніше не ступала. Мрії збуваються, а особливо тоді, коли точно знаєш, що Бог кличе тебе туди, де ти зараз повинна бути і ділитися вісткою про спасіння в Ісусі Христі. Господь все приготував  для того, щоб я була саме там, де дуже практичним є поклоніння, але не живому Богу, а всьому довкола. Це можна спостерігати на кожному кроці.

На перший погляд приємні аромати олив, квіти, ритуали, пісні – виглядають безневинно, але, насправді, за цим всім приховано величезний досвід минулих поколінь, котрі живуть у світі індуїзму, та поклоняються пантеону богів. Червоні позначки на чолі перехожих і тут і там. Також «святі корови». Тут їх  не можна чіпати, бо буде штраф, або ув’язнення. Люди: важко розуміти їх. Сказати нічого не можеш. Намагаєшся вчити мову, але з першого разу не виходить. Залишається комунікувати з дітьми, які раді допомогти купити їжу та спілкуватися англійською. Вся дітвора Непалу вивчає англійську в школі, тож мені радо кричать звідусіль улюблене привітання: «Hey, hello».

Я оцінила те, що живу у вільній християнській країні, де на вулицях міста можна ділитися Словом Божим. Ситуація в Непалі інша: методи нові, люди інші, та вся справа у побудові стосунків. А без знання мови непальцям важко сказати такі важливі і необхідні слова. Життя наче зупинилося: багато пилу, погода або дуже спекотна, або волога.

Де-не-де можна побачити дитину з босими ногами та дірявою футболкою. Ще трохи про людей. Непальці темноволосі та темні, цікаве вбрання та стиль ходьби, манери спілкування, поведінка та музика. Усі дуже працьовиті, о 5 ранку місто вже на ногах, прокидаються разом з сонцем.

Я дуже рада, що маю можливість служити дарами і талантами, якими наділив мене Сам Бог.  Я займаюсь музичним служінням: завдання не просте – навчити дітей не кричати, а вміло співати, а також підтягнути кожного музиканта.  Якось я гуляла вулицями Львова і міркувала про те, що так хочеться створити оркестр, який буде славити Бога. Я навіть собі уявити не могла, що це може трапитись у Непалі. Але потрібен час, не місяць і не два. Саме тому я розумію, що мені варто залишатися у Непалі ще на чотири місяці. Я служу дітям, навчаючи їх музики. А також проводжу  біблійне навчання для малюків.

Кожного вечора відбуваються домашні зустрічі. Непальське голосне прославлення та вивчення Слова Божого.  У Непалі, теорія навчання переростає в практику. Я усвідомлюю свою повну залежність від Господа, і потребую мудрості та керівництва Духа Святого.

Тому прошу молитися за:

1. Дітей з сиротинця, яким служу.
2.Пасторів, і свободу проповіді Євангеліє.
3. Щоб Господь давав нові можливості ділитись Євангелієм.

Дякую.