Анкети для абітурієнтів філії в США
21/12/2017

«В мене не було земного батька, і я дуже потребував Батька Небесного»

Студент «Програми розвитку молодих лідерів» Назар Матківський ділиться своєю історією навернення до Христа, служіння львівським дітям і підліткам, та вплив УБТС на його життя.

Дитинство

Моя мама незряча, і коли батько почув про її вагітність, він залишив нас з мамою удвох. Я народився здоровим, і коли зростав, то розумів, що мама – незряча, і тому міг дозволити собі втнути будь-що. Ми жили у будинку, де більшість людей також були інвалідами по зору. З їх дітьми ми сформували хлопчачу команду, разом з якою могли бешкетувати. Так я ріс в гріху, отримуючи від цього фізичне задоволення, але постійно відчував порожнечу всередині. Я знав, що Бог десь є, але Він був для мене далекий, незрозумілий і не дуже то й реальний. Але одного разу сталось диво.

Покаяння

Львівська церква «Осанна» організовувала табори для незрячих людей. Моя мама, хоч і не відвідувала цю церкву, потрапила до такого табору, і взяла мене з собою. Там багато говорили про Бога, Його особистість та атрибути. І я почав серйозно задумуватись про своє безглузде життя, мені захотілось наповнити його якимось сенсом.

Згодом я почав відвідувати спортивні заняття флорболом, і тренер Оксана, яка була членом церкви «Осанна», записала мене в групу по вивченню Біблії. Мені було шістнадцять, я задавав собі різні питання, але найбільше покаятись мені заважало те, що я не хотів відмовитись від свого колишнього життя, і найбільше боявся, що я покаюсь, згрішу, і Бог більше мене не пробачить. Один з моїх друзів на групці задав важливе питання: «Уяви, що ти батько, і в тебе є син, який зробив щось погане. Ти його пробачиш, чи зречешся?» Мене це торкнулось настільки, що я впав на коліна і сказав: «Господь, якщо Ти є, я буду шукати Тебе і любити Тебе завжди…».

Служіння

Весь наступний рік я навчався на церковних групах, спілкувався зі своїм наставником і вирішив прийняти хрещення. Після цього моє життя кардинально змінилось – я зрозумів, що потрібно жити не заради себе і власного задоволення, але заради інших. Мене запросили у дитяче служіння, і, читаючи Слово, я все більше вкорінювався в тому, щоб віддавати своє життя людям. Ми проводили літній англомовний табір, після якого я сказав: «Ми не можемо залишити цих дітей, давайте організуємо для них щось у Львові, куди б вони могли приходити протягом року…». В результаті ми придбали флорбольні клюшки, орендували спортзал, і щотижня організовували спорт, після якого розбирали з цими ж дітлахами Євангеліє.

Я бачив, як Бог робить великі переміни в їх житті. Коли до мене підходять батьки і розповідають, як ще рік тому їх дитина не займалась нічим, окрім сидіння за монітором комп’ютера, і бавилась тютюном чи алкоголем, а сьогодні активно вчиться, має хорошу фізичну форму та якісь хороші цілі, мене це неймовірно надихає та мотивує служити Богу далі.

Мені хотілось робити більше, я збирав хлопців після тренувань, щоб дивитись фільми та мати обговорення. Хотілось мати з ними більше спілкування і більше впливу. З дівчиною з церковної команди ми почали організовувати такі зустрічі частіше, і згодом це переросло у молодіжний клуб «Реверс». Також ми проводимо домашню біблійну групу.

Чому я прийшов до УБТС

Для мене семінарія – це можливість. Можливість перш за все навчатись і розвиватись. Потім перебувати у середовищі таких самих людей, як я. Ділитись спільними проблемами, переживати щось. Найбільше до навчання мене спонукало служіння. Адже, моє служіння росте, а я стою на місці, і це стало найбільшою мотивацією. В УБТС я духовно зростаю, отримую нові сили та ідеї. Усвідомлюю, що зараз від мене залежать не лише діти і підлітки, з якими ми працюємо. Я також несу перед Богом відповідальність за свою команду. Вона очікуює від мене певних кроків, дій, ідей, і це я черпаю під час навчання.

Після сесії я зрозумів, що мало вкладав у команду, з якою служу. Діти в першу чергу дивляться на тренера, на команду, на наші стосунки і поведінку. Важливо, щоб у нас була правильна основа, і ми почали мати регулярні зустрічі, на яких ми розбираємо Слово, молимось, формуємо наше бачення.

Молитовні потреби

Прошу молитись про те, щоб знання, які я отримую в семінарії, могли послужити іншим людям. А також за моє лідерство – щоб Бог дав мудрість вести команду, зрощувати її, збудовувати. Дякую!