Інтерв’ю з Ренді Маршалом. “Я працюю над цілями й молюся про бажання. Не навпаки”.

Упродовж двох тижнів в стінах УБТС викладав Ренді Маршал – професійний публічний промовець, викладач Гомілетики та Лідерства, письменник, директор місійного відділу по заснуванню нових церков. У шлюбі 47 років, батько трьох дітей, дідусь 12 внуків.

Ренді Маршал – один з улюблених викладачів наших студентів. Ми поспілкувались з ним про покликання, про те, як досягати цілей і не плутати їх з бажаннями.

“Все, що я чув про постановку цілей у житті, було не цілком правильно. Бо ми плутаємо поняття цілей і бажань. На мою думку, ціль – це те, що залежить безпосередньо від тебе, те, що ти можеш контролювати й самотужки досягти. Бажання ж – поза твоїм контролем, і досягнення залежить від чиєїсь допомоги. Цілі залежать від тебе, бажання – не від тебе.

До прикладу, я запитую людей: мати добрий шлюб – це хороша ціль? Або зростити хороших дітей – це хороша ціль?» Зазвичай відповідають: звісно, так.
Але я так не думаю, я певен, що то добре бажання. Тому, що твоя дружина і твої діти мають власну волю, й іноді їм не до вподоби твоє керівництво. Однак, гідна ціль, яка тобі під силу – стати добрим чоловіком, бути добрим батьком.

Ми повинні розмежовувати і не плутати бажання та цілі. Я працюю над цілями й молюся про бажання. Не навпаки!
Місіонери кажуть: працюй так, наче все залежить від тебе, молись так, наче все залежить від Бога. Також я молюся про те, щоб міг прийняти все, чого не можу змінити, змінювати все, що можу, і про мудрість відрізняти одне від іншого.

Люди не планують, не виробляють доброї стратегії та не мають бачення на життя саме тому, що плутають цілі й бажання. Я певний – потрібно мати план на 3 місяці, стратегію на рік і бачення на три роки уперед. Ключем до успіху у досягнення цілі є точне планування!

Однак, все починається з мене. Пробудження повинно початися з мене, бо я не можу контролювати нікого, окрім себе.

 

–  Як розпізнати покликання у житті?

На мою думку, є різниця між роботою, професією і покликанням! Кожне покликання передбачає роботу та професійне зростання. Бо ти повинен хотіти стати кращим у тому, що робиш. Саме тому люди вступають до семінарії. Щоб навчитися від фахівців, щоб вивчати Слово, досліджувати Писання.

Якщо говорити про поняття «покликання» – це щось абсолютно відмінне! Для його втілення потрібно три речі: бажання (Бог дає пристрасть до цього), талант (Бог дає здібність робити це), і можливість (Бог відкриває перед тобою двері).

Бог дає тобі ДНК або талант, який при тобі усе твоє життя. Ти маєш талант, якого не має десятки тисяч людей. Талант – це не духовний дар. Талант вестиме тебе до «відкритих дверей». Отож, всі три повинні зійтися разом: бажання, талант, можливість!

Але ключем до поклику є твоя пристрасть, те, чого ти прагнеш понад усе. Якщо Бог дав тобі талант і відкрив двері – це фантастично. Бог піклується про два останні, ми ж повинні дбати про перше.

 

–  Ви не вперше в Україні, поділіться своїми враженнями та спостереженнями.

Вперше я приїхав в Україну у 2010, зустрів Олександра Савича, тоді він був пастором церкви «Голгофа» в Луцьку, потім переїхав до семінарії у Львів і запросив мене викладати для студентів. Відтоді я приїжджаю двічі на рік, так вже близько 16 років. Я завжди з задоволенням роблю це. Останнім часом я прилітаю 3-4 рази на рік викладати курси Лідерства, або Проповідницької майстерності.

Що мене по-справжньому вражає, це динаміка і стрімкий ріст Української баптистської теологічної семінарії. Вважаю, що запорукою цього успіху є правильне лідерство Славіка і вдало підібрана команда. Чудова група лідерів, керівників напрямків, об’єднаних спільним баченням, які творять ці процеси, атмосферу можливостей. Правильне лідерство є ключем до здорового зростання.

Цікаво, що тут я бачу те, чого не спостерігаю в багатьох інших місцях – дивовижну благодать. Ви вивчаєте Біблію, але ви більше зорієнтовані на благодать, ніж на Закон і формалізм. Тут я бачу справжню свободу у Христі. Попри міцні біблійні переконання і певні межі, ви зберігаєте благодать і правдиву радість у Христі. Я бачу насправді радісних студентів, які багато сміються, але водночас глибоко думають і почуваються вільними у висловленні своєї думки. Це дуже надихає. Це правильно – бути серйозним щодо своєї віри, але не надто серйозним щодо себе самого.

 

–  Дякуємо Ренді за думки, залиште побажання для наших студентів!

Я щиро бажаю для молодого покоління бути здібними навчатися, а зрілим християнам залишити по собі гідних послідовників Христа. Саме тому я роблю те, що роблю. Я вірю, що майбутнє цієї країни у руках молодих лідерів. Я щиро вірю, що ця семінарія змінить життя тисячі людей, якщо Христос не прийде швидко. Є місця у світі, де Дух Божий рухається дуже швидко. Я спостерігаю, що це одне з тих місць. Ріст – вражаючий. Команда людей, яка прикладає максимум зусиль, робить феноменальну працю. Тож для мене велика честь бути тут, вкладати у молоде покоління християн і переживати цю благодать спільно.