Чи може різне розуміння місії ставати перешкодою для спільного служіння християнських спільнот під час війни? Це питання досліджує Юлія Козак — аспірантка Тілбурзького університету, викладачка кафедри богослов’я УБТС та співробітниця ІЛУК.
В умовах повномасштабної війни в Україні спільна місійна праця церков є як ніколи нагальною. Водночас християнські спільноти часто продовжують служити — зокрема постраждалим від війни — переважно незалежно одна від одної.
Авторка звертає увагу, що такий поділ є не лише проявом внутрішньої слабкості Церкви, а й богословською проблемою, яка зменшує її здатність служити спільному благу.
У своєму дослідженні Юлія Козак пропонує богословське осмислення того, як місія розуміється в різних церковних традиціях, і аналізує, чи можуть ці відмінності ставати бар’єром для сталої екуменічної співпраці — зокрема в соціальній сфері. Дослідження ґрунтується на прикладі взаємодії українських баптистів і греко-католиків Львівського регіону.
Стаття опублікована в журналі «Богословські роздуми: Східноєвропейський журнал богословʼя».
